Становлення та розвиток ідеї свободи як принципу права
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.06.124Ключові слова:
права та свободи людини, свобода пересування, свобода, принципи права, філософіяАнотація
Вказується, непересічна важливість досліджуваного питання підтверджується також змістом Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, де закріплено важливість спільного управління свободи пересування (міграційними потоками) між територіями та всеохоплюючий діалог щодо всіх питань у сфері міграції, зокрема нелегальної міграції, легальної міграції, незаконного переправлення осіб через державний кордон та торгівлі людьми, а також включення проблемних питань у сфері міграції до національних стратегій економічного та соціального розвитку регіонів, звідки походять мігранти. Особлива вага проблем свободи пересування в рамках міграційного контролю відображається також у національному законодавстві тим фактом, що у відповідності до положень Конституції України виключно законами України визначаються засади регулювання демографічних та міграційних процесів, а також порядок утворення і функціонування вільних та інших спеціальних зон, що мають економічний чи міграційний режим, відмінний від загального.
Автори відзначають, становлення та розвиток ідей свободи як принципу права - це постійний процес, що відображає виклики різних епох. Сучасний світ вимагає не лише утримання цих ідей, але і їхнє активне вдосконалення відповідно до нових реалій та прогресу суспільства. Забезпечення свободи залишається головним завданням для правозахисників, законодавців та громадян. Звернення уваги до нових викликів, таких як глобальні проблеми, технологічний прогрес, соціокультурні трансформації, дозволяє вдосконалювати існуючі концепції свободи та пристосовувати їх до нових умов.
Спільні зусилля, ефективне міжнародне співробітництво та взаємне повага до прав людини є ключовими елементами для розвитку ідей свободи. Глобальне співтовариство повинне активно працювати над створенням інклюзивних та ефективних механізмів захисту прав людини на всіх рівнях.
У світлі нових викликів, що стоять перед людством, збереження та розвиток ідей свободи стають не лише завданням законодавців, а й питанням громадської свідомості та активного участі кожного члена суспільства. Тільки спільні зусилля та постійна готовність вдосконалювати наші уявлення про свободу можуть забезпечити сталість цього важливого принципу права в сучасному та майбутньому світі.
Посилання
Арістотель. Політика. Київ, 2000. 515 с.
Платон. Держава. Київ, 2000. 811 с.
Ціцерон М. Т. Про закони. Про державу. Про природу богів. Переклав з латини В. Литвинов. Основи. Київ, 1998. 912 с.
Джон Л. Два трактати про правління. Переклав з англійської Павло Содомора. Наш Формат. Київ, 2020. 718 с.
Руссо Ж. Про суспільну угоду, або принципи політичного права. Київ, 2001. 771 с.
«The Declaration of Independence». Американська Декларація Незалежності. URL: https://www.archives.gov/founding-docs/declaration-transcript.
Декларація прав людини і громадянина 1789. Юридична енциклопедія, у 6 т. ред. кол. Ю.С. Шемшученко (відп. ред.). Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана. Київ, 1998. Т. 2. 1034 c.
Мартинов А.Ю. Загальна декларація прав людини 1948. Енциклопедія історії України, у 10 т., ред. кол. В. А. Смолій (голова) та ін. Інститут історії України НАН України. Наукова думка, Київ. 2005. Т. 3. С. 189 - 672.
Закон України «Про захист персональних даних». Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 34, С. 481.
Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_331#Text.
Європейська конвенція про запобігання тероризму. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_712.
Алексіс де Токвіль. Про демократію в Америці. Київ, 1999. С. 7-15.
Вдовенко Н.М., Богач Л.В., Гераймович В.Л., Кваша К.С., Павленко М.М. Глобальна економіка. Навчальний посібник. НУБіП України. Київ, 2017. 654 c.
Размєтаєв Ю. С. Доктрина та практика захисту прав людини. Навчальний посібник. Київ, 2018. 441 c.
Ярмол Л. В., Вандьо С., Поняття, значення свободи та її взаємозв'язок із правом. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія : Юридичні науки. 2015. № 825. С. 252-257.
Гиляка О.С. Особливості забезпечення окремих прав людини в умовах цифрової трансформації. Захист прав, свобод і безпеки людини в інформаційній сфері в сучасних умовах: Матеріали другої науково-практичної конференції. 21 травня 2020 р., м. Київ. / Упоряд.:В.Г. Пилипчук, О.В. Петришин. Київ, 2020. 376 с.
Гецко В.В., Право на свободу пересування: допустимі межі втручання та пандемія COVID-19. Науковий вісник УжНУ. Серія «Право». 2020. Випуск 62. С. 55-59.
Рогач О.Я., Бєлов Д.М. Категорія «парадигма» в сучасних умовах функціонування української держави: теоретичні засади. Аналітично-порівняльне правознавство. № 1. 2022. С. 37-42.
Громовчук М.В., Бєлов Д.М. Релігія та право: теоретико-методологічні засади співвідношення. Аналітично-порівняльне право. №2.2022. С. 44-52.
Громовчук М.В., Бєлов Д.М. Гуманізм як філософсько-правова категорія в умовах формування нової парадигми в праві. Аналітично-порівняльне право. №3/2022. С. 301-310.
Бєлов Д.М., Бєлова М.В., Штучний інтелект в судочинстві та судових рішеннях, потенціал та ризики. Науковий вісникУжНУ. Серія «Право». Випуск 78(4). Ч.3. 2023. С. 289-294.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 А.Й. Герич, А.В. Герич
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.