Цифрові права людини: доктринальні засади

Автор(и)

  • Д.М. Бєлов доктор юридичних наук, професор, професор кафедри конституційного права та порівняльного правознавства юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Заслужений юрист України, Україна https://orcid.org/0000-0002-7168-9488
  • І.Є. Переш кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри теорії та історії держави і права ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна
  • І. Покорба юрист, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.02.17

Ключові слова:

права людини, цифрові права, цифровізація, цифровий розвиток, захист цифрових прав, штучний інтелект

Анотація

Автори відзначають, відбулася цифровізація державних послуг, що призвело до переходу більшості або принаймні значної кількості дер­жавних сервісів в електронний формат і дозво­лило говорити про появу концепцій електро­нної держави (уряду) (e-government). Поетап­на трансформація управління даними держави на основі цифрових технологій, розробка ком­плексних суперсервісів для отримання грома­дянами та бізнесом державних послуг в один клік (ДІЯ) отримала назву «цифрове державне управління». Проте на сьогодні ще склалося чіт­ке визначення і рамки поняття «цифрові права людини». Вони, здається, повинні охоплюва­ти всі права людини в умовах цифровізації та розвитку сучасних інформаційно-комунікацій­них технологій. Можна вважати, що це сфера інформаційного права, яка регулює права лю­дини, пов'язані із застосуванням інформаційних технологій. Сюди можна віднести регулювання відносин у галузі обробки персональних даних, публікації інформації в мережі, обробку великих даних, застосування штучного інтелекту та ін.

Метою наукової статті є розгляд концепції цифрових прав та їх реалізації в українському та європейському правовому просторі, врахо­вуючи внесок українських науковців. Цифрова революція, що охопила світ, суттєво змінила спосіб спілкування, роботи та життя людей. Од­нак цей стрімкий технологічний розвиток несе з собою нові виклики для захисту прав людини. У цій статті розглядається поняття цифрових прав людини та їхні виміри в українському та євро­пейському контексті.

Вказується, вивчення та захист цифрових прав людини в сучасному світі вимагає комплек­сного підходу, враховуючи як український, так і європейський досвід. Роботи вітчизняних вче­них свідчать про актуальність проблеми та вка­зують на необхідність подальших досліджень у цій області. Цифрові права людини стають не­від'ємною частиною сучасного суспільства, де технології стрімко змінюють спосіб нашого життя та взаємодії. Україна, як і інші країни, стикаєть­ся з багатьма викликами у сфері цифрових прав, які зумовлені стрімким розвитком інформацій­но-комунікаційних технологій. З цього контек­сту: по-перше, розуміння цифрових прав та їх важливості стає необхідністю для кожного члена суспільства. Люди повинні знати про свої пра­ва та обов'язки в цифровому просторі, особливо щодо захисту приватності та персональних да­них; по-друге, розвиток цифрових прав в Україні повинен враховувати кращі практики європей­ських країн та світові стандарти. Удосконалення законодавства, підвищення обізнаності населен­ня та розвиток кіберзахисту - це ті аспекти, які потребують негайної уваги; по-третє, важливою співпраці між державою, громадянами, бізнесом та науковою спільнотою. Лише спільними зусил­лями можна створити ефективні та стійкі рішення для забезпечення цифрових прав українців.

Посилання

Ігнатов В.П. Цифрові права людини в контексті інформаційно-комунікаційних технологій. Київ. 2019. 256 с.

Коваленко О.С. Права людини в інтернет-просторі: проблеми та перспективи. Львів. 2020. 129 с.

Петренко Н.М. Захист персональних даних в українському та європейському праві. Київ. 2018. 330 с.

Савицький О.В. Гармонізація законодавства України та Європейського Союзу у сфері захисту персональних даних. Київ. 2017. 188 с.

Головіна Л.І. Європейський досвід регулювання цифрових прав: можливості для України. Одеса. 2021. 220 с.

Попов І.В., Семененко О.О. Міжнародні організації та цифрові права людини: українська перспектива. Київ. 2019. 280 с.

Європейська Конвенція з прав людини (ECHR). URL: https://www.echr.coe.int/documents/d/echr/Convention_UKR.

Рішення Європейського Суду з прав лю¬дини: https://www.echr.coe.int/home.

Закон України «Про захист персональних даних». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text.

Директива Європейського Союзу про права споживачів в цифровому віці. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32019L0770.

Братасюк О.Б., Ментух Н.Ф. Поняття та класифікація цифрових прав в Україні. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 10. С. 58-61.

Размєтаєва Ю.С. Цифрові права людини та проблеми екстратериторіальності в їх захисті. Право та державне управління. 2020. № 4. С. 18-23.

Верлос Н.В. Конституціоналізація цифро¬вих прав людини: вітчизняна практика та зарубіжний досвід. Часопис Київського університету права. 2020. №2. С. 129-133.

Бисага Ю.М., Бєлов Д.М., Заборовський В.В. Штучний інтелект та авторські і суміжні права. Науковий вісник УжНУ. Серія «Право». Випуск 76(2). Ч. 2. 2023. С. 299-304.

Бєлова М.В., Бєлов Д.М. Імплементація штучного інтелекту в досудове розслідування кримінальних справ: міжнародний досвід. Аналітично-порівняльне правознавство. № 2. 2023. С. 448-454.

Бисага Ю.М., Бєлова М.В., Бєлов Д.М. Виклики для прав дитини у зв'язку з розвитком штучного інтелекту. Науко¬вий вісник УжНУ. Серія «Право». Випуск 77(3). Ч. 1. 2023. С. 88-91.

Бєлов Д.М., Бєлова М.В., Штучний інтелект в судочинстві та судових рішеннях, потенціал та ризики. Науковий вісник УжНУ. Серія «Право». Випуск 78(4). Ч. 3. 2023. С. 289-294.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-11

Номер

Розділ

Розділ 2. Конституційне право; муніципальне право