Право людини на забуття: окремі концептуальні питання

Автор(и)

  • М.В. Белова доктор юридичних наук, доцент кафедри конституційного права та порівняльного правознавства юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна https://orcid.org/0000-0003-2077-2342
  • О.М. Бєлов аспірант кафедри конституційного права та порівняльного правознавства юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна
  • К.К. Мегеш аспірант кафедри конституційного права та порівняльного правознавства юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.02.18

Ключові слова:

персональні дані, обробка, приватне життя, видалення інформації, свобода вираження поглядів

Анотація

Стаття присвячена дослідженню виникнення та становлення права людини на забуття (пра­во бути забутим, англ. right to be forgotten) як права фізичної особи вимагати видалення своїх особових даних із загального доступу через по­шукові системи за деяких умов. Визначено, що встановлення права на забуття часто пов'язу­ють з одним з ключових рішень Суду Європей­ського Союзу, а саме у справі «Google Іспанія проти Костехи Гонсалес», яка набула широкого міжнародного розголосу. Однак, важливо звер­нути увагу на свободу слова та свободу доступу до інформації як конкуруючого фундаменталь­ного права. Право на недоторканність приват­ного життя та режим захисту даних не існують у вакуумі: право людини на приватне життя часто може вступати в конфлікт з іншими правами, зо­крема, з правом на свободу вираження погля­дів, наприклад, з точки зору цензури.

У статті проаналізовано міжнародний досвід у судовій сфері щодо питання визнання права на забуття в контексті системи цифрових прав людини, на основі чого виявлено, що рішення здебільшого стосуються інформації, яка може суттєво вплинути на фундаментальні права на недоторканність приватного життя та захист персональних даних, і в них конкретно зазна­чається, що суд прагне встановити справедли­вий баланс між цими правами та правом громад­ськості на доступ до інформації. Таким чином, вирішення багатьох спорів значною мірою зале­жить від фактів справи.

Розглянуто правове регулювання права бути забутим, зокрема, регламент Європейського Парламенту та Ради від 27 квітня 2016 року (За­гальний регламент про захист даних), директи­ва про захист даних 1995 року, як така, що була оновлена та доповнена вищезазначеним регла­ментом, а також Європейська конвенція з прав людини та інші. Водночас концепція права бути забутим не є визнаною в правовій системі Укра­їни, але зазначається Законом України «Про за­хист персональних даних», що видалення або знищення персональних даних в інформацій­ному просторі можливе за умов подання скарги або звернення до суду.

Посилання

Woodrow Hartzog & Neil M. Richards. Privacy's Constitutional Moment and the Limits of Data Protection, in 61 Boston College Law Review 1687. URL: https://doi.org/10.2139/ssrn.3441502.

Luhmann N 1995 Social Systems. Stanford University Press. Sorensen E, Triantafillou P 2016. The Politics of Self-Governance. Routledge. 627 pages. URL:https://www.google.com.ua/books/edition/Social_Systems/zVZQW4gxXk4C?hl=uk&gbpv=1&dq=inauthor:%22Niklas+Luhmann%22&printsec=frontcover.

Hornung G, Schnabel C. 2009. Data Protection in Germany I: The Population Census Decision and the Right to Informational Self-Determination. Computer Law & Security Review 25(1). Pages 84-88, 84. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0267364908001660.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) (Європейська конвенція з прав людини) від 11.09.1997. Конвенція Ради Європи від 04.11.1950 р. Конвенцію ратифіковано Законом № 475/97-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text.

Директива 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних» від 24 жовтня 1995 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_242#Text.

Mayer-Schonberger V (2009) Delete. The Virtue of Forgetting in the Digital Age. Princeton University Press. Published July 25, 2011. Pages 272. URL: https://www.academia.edu/935573/Viktor_Mayer_Sch%C3%B6nberger_Delete_the_Virtue_of_Forgetting_in_the_Digital_Age.

AMP v Persons Unknown. Case law. England and Wales High Court (Technology and Construction Court). December 20, 2011. URL: https://www.casemine.com/judgement/uk/5b46f1ff2c94e0775e7efa56.

Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 про захист фізичних осіб у зв'язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних) від 27 квітня 2016 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_008-16#Text.

Про захист персональних даних : Закон України від 01.06.2010 р. № 2297-VI: станом на 27 жовт. 2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text.

Бєлов Д.М., Белова М.В., Горнило О.Т. Право людини на забуття. Науковий вісник УжНУ. Серія «Право». Випуск 81. Ч. 2. С. 55-59.

Бисага Ю.М., Бєлов Д.М., Заборовський B. В. Штучний інтелект та авторські і суміжні права. Науковий вісник УжНУ. Серія «Право». Випуск 76(2). Ч.2. 2023. С. 299-304.

Громовчук М.В., Бєлов Д.М. Гуманізм як філософсько-правова категорія в умовах формування нової парадигми в праві. Аналітично-порівняльне право. №3/2022. C. 301-310.

Бєлов Д.М., Громовчук М.В. Конституційно-правoві засади статусу особи: окремі аспекти. Аналітично-порівняльне право. № 1. 2021. С. 21-26.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-11

Номер

Розділ

Розділ 2. Конституційне право; муніципальне право