Державні соціальні стандарти та нормативи в системі соціального захисту

Анотація

У статті аналізуються поняття соціальних стандартів і нормативів, прожиткового мінімуму як одного із базових показників при наданні різ­них видів виплат, їх цілі, сфери застосування та особливості правового регулювання. Дослідже­но формування системи соціальних стандартів і нормативів та ролі прожиткового мінімуму в со­ціальному захисту громадян.

Держава яка визнає себе правовою та соці­альною повинна забезпечувати прожитковий мінімум, який би покривав реальні базові по­треби громадян. Базовий соціальний стандарт повинен втілювати ідею соціальної справед­ливості, вирівнювати доходи шляхом реально­го його розміру. Соціальні виплати з бюджету держави не повинні різнитися у сотні і тисячі раз при матеріальних виплатах різним верствам населення, де застосовується прожитковий мі­німум як державний стандарт. Наголошується, що законодавець використовує різноплановий підхід при визначенні рівня малозабезпеченості громадян, адже у нормативно-правових актах він є неоднаковий, а на рівні держави визнаєть­ся прожитковий мінімум як основний соціальний стандарт.

Обґрунтовано, що держава знижує соціаль­ні стандарти населення. Звертається увага на те, що визначені Законом України «Про дер­жавний бюджет на відповідний рік» показники прожиткового мінімуму встановлюються майже в половину занижені у порівнянні з реальними показниками вартості життя основних груп на­селення. Більшість соціальних виплат не забез­печують базові потреби громадян та їх сімей, а кошти державного бюджету розподіляються з порушенням принципу соціальної справедливо­сті, що призводить до невдоволеності значної кількості громадян.

Зроблено висновки, що базові соціальні стандарти та нормативи повинні бути перегля­нуті в бік їх збільшення для забезпечення гід­ного рівня життя громадян. Запропоновано дотримуватися принципу соціальної справед­ливості при призначенні різних видів виплат, які надаються за рахунок державного бюджету, щоб знизити соціальну напругу в суспільстві. Держава повинна виконувати конституційну норму щодо забезпечення життєвого рівня гро­мадян для себе і своєї сім’ї визначену у ст. 48 Основного Закону.