Правове регулювання ядерної та радіаційної безпеки при експлуатації атомних електростанцій

Анотація

В статті розглядаються проблеми правового регулювання ядерної та радіаційної безпеки, які виникають у процесі експлуатації атомних електростанцій. На підставі законодавчого ви­значення таких правових категорій як радіацій­на та ядерна безпека, радіаційний захист, що мають державою гарантувати життя і здоров'я людини, головна увага зосереджується на ана­лізі правового режиму земель як основи життє­діяльності людини, що зазнали радіоактивного забруднення, які законом відносяться до техно­генно забруднених.

Аналізується генеза законодавства, яке за­кріплює визначення даних земель, наголошу­ється на тому, що ці землі - результат господар­ської діяльності людини, тобто йдеться про на­слідки антропогенної діяльності, при висвітлен­ні особливостей правового режиму техногенно забруднених земель за основу приймається їх поділ на радіаційно небезпечні та радіоактив­но забруднені. Названі землі, перебуваючи у державній власності, не можуть передаватися у приватну власність, входять до зони відчуження та зони обов'язкового (безумовного) відселення території, що зазнала радіоактивного забруд­нення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Проживання і постійне перебування людей на території цих зон заборонено законом. Земельні ділянки, розташовані у зоні гарантованого до­бровільного відселення, належать теж до ра­діоактивно забруднених і використовуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Окремо аналізуються новели чинного зако­нодавства, які стосуються включення з метою відновлення радіоактивно забруднених земель до складу екологічної мережі та пов'язані із створенням Чорнобильського радіаційно-еколо­гічного біосферного заповідника. Наголошуєть­ся, що частина території заповідника, створено­го за рахунок зони відчуження та зони безумов­ного (обов'язкового) відселення, перебуваючи на кордоні із Республікою Білорусь, зумовлює додаткові обмеження її правового режиму. В да­ному випадку йдеться про зміну цільового при­значення частини відповідних земель, які пере­ведені до земель оборони.

У висновках підкреслюється, що землі, які зазнали радіоактивного забруднення потребу­ють першочергового відновлення, яке сьогодні здійснюється природним шляхом. Правовий ме­ханізм відновлення стану таких земель недоско­налий і потребує суттєвих змін. На часі - роз­роблення та затвердження Стратегії повернення до господарського обігу радіоактивно забрудне­них земель