Формування системи "договірної безпеки" України як складова сучасної архітектури міжнародного миру й безпеки євроатлантичного регіону

Анотація

У статті проаналізовано міжнародно-право­ві передумови, основні етапи, досягнення та поточний стан зовнішньополітичної діяльно­сті України в сфері безпеки протягом останніх двох років. Автор, в першу чергу, намагається проаналізувати роль і наслідки реалізації стра­тегії малих «альянсів» безпеки, які домінувала в Україні у 2020-2021 роках, а також проде­монструвати, яким чином зазначена стратегія трансформувалась, із початком повномасштаб- ної збройної агресії проти України, з огляду на актуальні виклики суверенітету, територіальній цілісності та незалежності України.

Більше того, автор операціоналізує концеп­цію (системи) «договірної безпеки» як можливо­го етапу розширення системи «колективної обо­рони», сформованої в євроатлантичному регіоні в межах Організації Північноатлантичного дого­вору (НАТО). В центрі цієї концепції, зрозуміло, знаходиться України, з огляду на своє унікальне геополітичне розташування на Європейському континенті.

Автором були детально проаналізовані Київ­ський безпековий договір (2022), який заклав теоретичні основи концепції «договірної безпе­ки», та Спільну декларація про підтримку Украї­ни (2023), яка є міжнародно-правовим рамковим договором, що визначає міжнародно-правові передумови формування «договірної безпеки» як складової системи підтримання міжнародного миру і безпеки, як в Україні, так і, відповідно, в євроатлантичному регіоні.

Також автором проведений загальний огляд укладених, на виконання Спільної декларації про підтримку України, у 2024 році Угод про співробітництво у сфері безпеки. Це, втім, за­кладає передумови для подальшого наукового опрацювання зазначених документів, їх силь­них і слабких сторін, міжнародно-правових зо­бов'язань держав-партнерів та України, аналізу їх сукупної дії та можливих загроз для і наслід­ків від їх реалізації.

Зрештою, ця наукова робота присвячена аналізу унікального шляху України, в умовах її спротиву і вжиття заходів оборони від збройної агресії Російської Федерації, щодо приєднання до Організації Північноатлантичного договору в довгостроковій перспективі, а також досліджен­ню дій України із розбудови власної спроможно­сті та гарантування безпеки до моменту такого приєднання.