Спільні політики Європейського Союзу

Анотація

У статті узагальнено проаналізовано основ­ні політики Європейського Союзу. Було вияв­лено, що спільні політики Євросоюзу базують­ся на трьох основних принципах: наділення компетенцій, пропорційності та субсидіарності. Спільні політики у певних галузях базуються на тому, що тільки Євросоюз має право прийма­ти закони. До таких сфер, де ЄС має виняткові повноваження, відносять: митний союз; прави­ла конкурентоздатності у межах єдиного ринку; монетарна політика (для держав-членів єврозони); торгові та міжнародні угоди; спільна рибна політика ЄС. У деяких сферах законодавчі акти ухвалюють як держави-члени ЄС, так і сам Євросоюз. Було проаналізовано, що до таких сфер відносять: єдиний ринок; працевлаштування та соціальна політика; економічна, соціальна та територіальна згуртованість; сільське госпо­дарство; рибальство; навколишнє середовище; захист прав споживачів; транспорт; транс'єв­ропейські мережі; енергетика; правосуддя та основоположні права людини; міграція та вну­трішні справи; громадське здоров'я; досліджен­ня та космос; співробітництво з питань розвитку та гуманітарна допомога. Також у певних сфе­рах ЄС допомагає державам-членам створюва­ти законодавство, зокрема це стосується таких галузей: громадське здоров'я (певні аспекти), промисловість, культура, туризм, освіта, молодь та спорт, цивільний захист та адміністративне співробітництво. Крім того, було виявлено, що більшість науковців до найважливіших спільних політик ЄС відносять: спільну сільськогосподар­ську політику, спільну рибну політику, правила конкурентоздатності, спільну зовнішню політи­ку та політику безпеки. Було проаналізовано, що законодавчою базою спільних політик ЄС виступають регламенти, Договір про Європей­ський Союз та Договір про функціонування Єв­ропейського Союзу. Крім того, було визначено, що всі політики Євросоюзу формуються на осно­ві довгострокових стратегій, які містять ключові напрямки розвитку.