Контроль дотримання норм міжнародного гуманітарного права при використанні зброї керованої штучним інтелектом

Автор(и)

  • Т.Ю. Федчук науковий співробітник, Національний університет оборони України, Україна https://orcid.org/0000-0002-6821-1969

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.02.129

Ключові слова:

автономна летальна зброя, зброя зі штучним інтелектом, міжнародно-правові норми, міжнародний кодифікований акт, нова реальність

Анотація

Намагання держав регулювати розвиток тех­нологій стають унікальною проблемою, коли йдеться про штучний інтелект (далі - ШІ). Не­можливо спрогнозувати усі можливі наслідки від його застосування у військовій сфері, зробив­ши вибір на користь його переваг. Світ усвідо­мив факт, що використанням зброї керованої ШІ потребує не тільки правового врегулювання, а й контролю дотримання міжнародно-правових норм, перегляду методів ведення війни відповід­но до нової реальності. Визначення того, що яв­ляє собою "зброя зі штучним інтелектом”, власне "штучний інтелект”, їх правовий статус - зали­шаються відкритими для інтерпретації у техніч­ному, військовому та правничому середовищах.

У статті проаналізовано окремі питання вре­гулювання розробки, поширення та застосуван­ня зброї зі штучним інтелектом (далі - ЗШІ). На­голошено, що хоча системи з ШІ є принципово новим способом ведення війни, контроль за їх використанням і накладання обмежень не ста­новлять абсолютно нової задачі для міжнарод­ного гуманітарного права (далі - МГП). Воно і нині базується на сталих принципах, що вико­ристовувалися для регулювання існуючих типів зброї і повинні розповсюджуватися на викори­стання ЗШІ: принцип розрізнення цілей, прин­цип пропорційності, принцип уживання заходів обережності під час атаки.

Водночас ШІ має низку характеристик, які ускладнюють контроль над ним. Будучи техно­логією загального призначення, ШІ має безліч невійськових і оборонних застосувань. На відмі­ну від військових технологій, він розробляється переважно в цивільному секторі. І хоча широке поширення ШІ ставить під питання повну забо­рону його військового застосування, міжнарод­не співтовариство має спільно працювати над регулюванням або забороною певних видів ви­користання військового ШІ.

Оптимальним вирішенням проблеми може стати прийняття відповідного міжнародного ко­дифікованого нормативного акту, що визначав би поняття, регулював створення, застосування автономних систем ЗШІ, а також містив механіз­ми контролю та відповідальності за порушення цих норм.

Посилання

Додатковий протокол, який стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів від 8 червня 1977 року: Протокол I до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року.

Arms Control | Artificial Intelligence Megan Lamberth, Paul Scharre https://tnsr.org/2023/05/arms-control-for-artificial-intelligence/.

Меликов Р.Г. Відповідальність держав за порушення МГП при застосуванні автономних систем озброєнь. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 11. С. 883-886. URL: http://www.lsej.org.ua/11_2022/216.pdf.

Меликов Р.Г. Застосування автономних систем озброєння під час російсько-української війни: нові виклики міжнародному гуманітарному праву. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. № 1. С. 619-622. URL: http://www.lsej.org.ua/1_2023/145.pdf.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-11

Номер

Розділ

Розділ 11. Міжнародне право