Контроль дотримання норм міжнародного гуманітарного права при використанні зброї керованої штучним інтелектом
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.02.129Ключові слова:
автономна летальна зброя, зброя зі штучним інтелектом, міжнародно-правові норми, міжнародний кодифікований акт, нова реальністьАнотація
Намагання держав регулювати розвиток технологій стають унікальною проблемою, коли йдеться про штучний інтелект (далі - ШІ). Неможливо спрогнозувати усі можливі наслідки від його застосування у військовій сфері, зробивши вибір на користь його переваг. Світ усвідомив факт, що використанням зброї керованої ШІ потребує не тільки правового врегулювання, а й контролю дотримання міжнародно-правових норм, перегляду методів ведення війни відповідно до нової реальності. Визначення того, що являє собою "зброя зі штучним інтелектом”, власне "штучний інтелект”, їх правовий статус - залишаються відкритими для інтерпретації у технічному, військовому та правничому середовищах.
У статті проаналізовано окремі питання врегулювання розробки, поширення та застосування зброї зі штучним інтелектом (далі - ЗШІ). Наголошено, що хоча системи з ШІ є принципово новим способом ведення війни, контроль за їх використанням і накладання обмежень не становлять абсолютно нової задачі для міжнародного гуманітарного права (далі - МГП). Воно і нині базується на сталих принципах, що використовувалися для регулювання існуючих типів зброї і повинні розповсюджуватися на використання ЗШІ: принцип розрізнення цілей, принцип пропорційності, принцип уживання заходів обережності під час атаки.
Водночас ШІ має низку характеристик, які ускладнюють контроль над ним. Будучи технологією загального призначення, ШІ має безліч невійськових і оборонних застосувань. На відміну від військових технологій, він розробляється переважно в цивільному секторі. І хоча широке поширення ШІ ставить під питання повну заборону його військового застосування, міжнародне співтовариство має спільно працювати над регулюванням або забороною певних видів використання військового ШІ.
Оптимальним вирішенням проблеми може стати прийняття відповідного міжнародного кодифікованого нормативного акту, що визначав би поняття, регулював створення, застосування автономних систем ЗШІ, а також містив механізми контролю та відповідальності за порушення цих норм.
Посилання
Додатковий протокол, який стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів від 8 червня 1977 року: Протокол I до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року.
Arms Control | Artificial Intelligence Megan Lamberth, Paul Scharre https://tnsr.org/2023/05/arms-control-for-artificial-intelligence/.
Меликов Р.Г. Відповідальність держав за порушення МГП при застосуванні автономних систем озброєнь. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 11. С. 883-886. URL: http://www.lsej.org.ua/11_2022/216.pdf.
Меликов Р.Г. Застосування автономних систем озброєння під час російсько-української війни: нові виклики міжнародному гуманітарному праву. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. № 1. С. 619-622. URL: http://www.lsej.org.ua/1_2023/145.pdf.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Т.Ю. Федчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.