Права людини у глобалізованому просторі: природно-правовий вимір

Автор(и)

  • А.С. Романова доктор юридичних наук, професор, професор кафедри теорії права та конституціоналізму Інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0003-2858-3052

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.02.132

Ключові слова:

права людини, правова поведінка, правомірна поведінка, глобалізація, норми моралі, природне право, національне самовизначення

Анотація

Стаття присвячена філософсько-правовим проблемам природно-правового виміру прав людини у глобалізованому просторі, що поля­гає у збереженні та втіленні ціннісних аспектів національних правових систем у міжнародному правовому просторі.

Наголошено, що на основі міжнародного до­свіду втілення норм природного права у загаль­нодержавне законодавство, варто формувати концептуальне бачення і розуміння принципу людиноцентризму і олюднення права, адже при­родно-правова «основа» притаманна будь-я­кому правовому явищу. Гуманізм, антропоцен­тризм, повага до права, пріоритет забезпечення і реалізації прав людини повинні стати основою глобалізованого правового простору.

Зазначено, що глобалізаційні процеси у праві варто спрямовувати на втілення загальнолюдсь­ких ціннісних принципів та ідеалів у національні правові системи на засадах їх спільного визнан­ня. Важливу роль у цьому процесі відіграє на­ціональна ментальність і культурні традиції, хоча, звичайно, жодна цивілізована держава не заперечуватиме цінність людського життя, сво­боди і людської гідності.

Наголошено, що вектор розвитку глобалізаційних процесів у праві необхідно спрямовувати на актуалізацію ціннісних аспектів, що здатні об'єднати людство, особливо в кризові періоди розвитку суспільства. Під час війни росії проти України проявляється важливість природно-пра­вових норм у забезпеченні життєдіяльності со­ціуму. Під час воєнного стану права людини законно можуть обмежуватися, але природні права є транснаціональними і забезпечуються на основі принципу гуманізму, взаємодопомоги та милосердя.

Акцентовано увагу на тому, що держава по­винна контролювати дотримання прав людини через діяльність уповноважених органів, а та­кож, через інформування громадян про їхні пра­ва та свободи і важливість їх забезпечення не тільки з боку держави, а й необхідність поважа­ти кожним громадянином права іншої особи як запоруку толерантного співіснування та функ­ціонування правового, демократичного суспіль­ства.

Посилання

Бисага Ю.М., Палінчак М.М., Бєлов Д.М., Данканич М.М. Основні права людини. Ужгород : Ліра, 2003. 66 с.

Волошенюк О.В. Теоретична характеристика категорії «фундаментальні права людини». Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство». № 2. 2022. С. 15-20.

Костенко О. Що таке природне право? Концепція природного права у світлі соціального натуралізму. Право України. № 1. 2021. С. 115-138.

Максимов С.І. Теорія природного права: концептуальний і доктринальний виміри. Право України. № 1. 2021. С. 43-65.

Орловський О.Я., Боднарук М.І. Людська гідність як фундаментальна цінність та першооснова соціальних прав. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету, 2021. Серія ПРАВО. Випуск 67. С. 129-133.

Грищук О.В. Людська гідність у праві: філософсько-правовий вимір. Wrociawsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze. 4, 2013. С. 9-30. https://www.repozytori-um.uni.wroc.pl/Content/122634/PDF/02_Grisuk_O_Ludska_gidnist_u_pravi.pdf.

Омельчук О.М. Поведінка людини: філософсько-правовий вимір. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Львів, 2013. 37 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-11

Номер

Розділ

Розділ 12. Філософія права