Наднаціональний характер рішень міжнародних судових інституцій

Анотація

У статті розглянуто наднаціональний харак­тер рішень міжнародних судових інституцій. Упродовж історії, а особливо з другої полови­ни двадцятого століття, роль судів виходила за національні кордони. Результатом цього стало формування судових механізмів, які спрямову­ютьсвої рішення через міжнародні кордони і ні­бито мають вищу юридичну силу, ніж рішення судів окремих країн. Серед таких: Міжнародний суд Організації Об’єднаних Націй (вирішує, від­повідно до міжнародного права, юридичні спори держав, передані йому державами-членами та деякими нейтральними сторонами, а також на­дає консультативні висновки з правових питань, переданих до нього міжнародними організація­ми),Європейський суд з прав людини (дозволяє окремим особам, групам осіб або неурядовим організаціям подавати скарги проти європей­ської держави до судового органу після того, як їм було відмовлено в задоволенні в їхніх націо­нальних судах), Міжнародний кримінальний суд (до компетенції віднесено переслідування в су­довому порядку осіб, відповідальних за воєнні злочини, геноцид і злочини проти людяності), Суд Європейського Союзу (створив форму де­централізованих санкцій проти держав-членів, які не дотримуються вимог). Разом з тим, над­національний характер рішень сучасних міжна­родних судових інституцій відзначається умов­ністю: Міжнародний суд Організації Об’єдна­нихНацій може розглядати спір між державами лише в тому випадку, якщо відповідні держави мають право брати участь у розгляді справи в суді. Держави можуть отримати таку правомоч­ність, ставши учасниками Статуту Суду через членство в ООН або дотримуючись певних умов; виконання рішень Європейського суду з прав людини не підтримується суворою системою примусу, а обґрунтовується на добровільній згоді їх виконання, що не завжди відбуваєть­ся;рішення Міжнародного кримінального суду є обов’язковим лише для тих держав, які офіцій­но висловили свою згоду на обов’язковість положень Римського статуту; Суд Європейського Союзу може тлумачити лише основні договори і не має жодних повноважень щодо тлумачення національних конституцій.