Особливості республіканського устрою в конституціях Естонії і Фінляндії

Анотація

У статті здійснюється порівняльний аналіз республіканського устрою Естонії та Фінлян­дії, кожна з яких має певні історичні паралелі з Україною (перебування Фінляндії у складі Ро­сійської імперії протягом ХІХ - початку ХХ сто­літь, Естонії - у складі СРСР у 40-80-х роках ХХ століття). Підкреслюється, що завдяки тому, що встановлений досвід вирішення конститу­ціями означених країн проблеми стабілізації внутрішньополітичної і зовнішньополітичної си­туації є успішним, а Фінляндія і Естонія є чле­нами НАТО та ЄС, є можливість використання їхнього досвіду в Україні. Розглядаються прин­ципи устрою і функціонування державних ор­ганів означених держав, права та обов’язки громадян, особливості діяльності парламенту, особливості здійснення виконавчої влади, пов­новаження президентів країни, особливості їх­нього обрання та правового статусу. Зроблено висновок про наявність структурно-змістовних подібностей і відмінностей республіканського устрою Естонії та Фінляндії. Показано, що до по­дібних рис відносяться унітарність держав, до­сить широкий перелік прав і свобод громадян, передбачення принципу хабеас корпус, призна­чення прем’єр-міністрів і міністрів парламента­ми, здійснення виконавчої влади урядами, під­звітність урядів законодавчим органам, обрання президентів обох республік лише на два терміни «поспіль». Окреслено, що до відмінностей від­носяться різні шляхи обрання президентів (у Фінляндії - парламентом, в Естонії - прямими виборами); різні терміни перебування на по­садах президентів (Президента Фінляндії на 6 років, Естонії - на 5 років); відмінності форми правління (парламентарна республіка в Естонії і змішана напівпрезидентська - у Фінляндії); різ­на кількість державних мов: одна (естонська) державна мова в Естонії і дві (фінська та швець­ка) - у Фінляндії; надання Конституцією Прези­денту Естонії статусу глави держави і відсутність такого статусу в Основному законі Фінляндії; здійснення виконавчої влади у Фінляндії Прези­дентом Республіки укупі із Державною радою, в Естонії - лише Прем’єр-міністром та міністрами. Наголошується, що Естонія та Фінляндія відріз­няються у вирішенні проблеми громадянства та прав національних меншин. Фінська автономія складає собою не просто спеціальний статус, а міні-конституцію островів, за якої діє система противаг державних і місцевих (автономних) ін­тересів, що не є характерним для Естонії.