Конституціоналізм: окремі питання еволюції правової думки
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.04.6Ключові слова:
парадигма, сучасний український конституціоналізм, конституційний лад, конституція, перетворення конституції, конституційне законодавство, конституційно-правова реформа, публічна влада, конституційний транзит, конституційна модель владиАнотація
Вказується, встановлення критеріїв оцінки юридичних концепцій залишається однією з невирішених проблем у праві. Їх інтерпретація часто більше залежить від суб’єктивного погляду законодавця чи науковця, ніж від юридичної логіки. Водночас, навіть найдетальніше визначення не може охопити все розмаїття правових відносин і бути універсально застосовним. Тому формулювання точних понять у конституційномуправі ускладнюється тим, що теорія і практика національного та міжнародного конституціоналізму ще розвиваються, а їх термінологічний апарат все ще формується.
Зазначається, що поняття «конституціоналізм» міцно закріпилося в сучасному науковомудискурсі. Хоча термін має гуманітарне походження,сьогодні він знаходить застосування і в природничих науках. Проте найчастіше «конституціоналізм» використовується в гуманітарнихдисциплінах, особливо в юриспруденції.
Підкреслюється, що більшість сучасних держав мають конституції, які визначають їхню структуру та процедури управління різними сферами життя. Однак наявність конституції не є достатньою умовою для визнання держави конституційною. Конституційність держави не обмежується існуванням основного закону, який може відображати певний компроміс соціально-політичних сил та встановлювати державний устрій і повноваження органів влади. Навіть якщо цей закон має верховенство над іншими законами і може бути змінений лише особливою процедурою, це не гарантує справжнього конституціоналізму. Таким чином, держава може мати конституцію, але не мати конституціоналізму, і навпаки.
Автори підсумовують, що попри різноманітність моделей конституціоналізму, можна виділитиспільні принципи, які характеризують його як правову концепцію:
- Верховенство правових законів, зокрема конституції як основного закону;
- Юридичне забезпечення прав і свобод особи;
- Інституційно-правова організація державної влади з горизонтальним та вертикальним розподілом.
Важливо відзначити, що універсальність цих принципів пов’язана з трансформацією західногосуспільства від релігійного світогляду до раціонального світосприйняття. Ця зміна вплинула на уявлення про державу та суспільство, сприяла формуванню класичного ліберального громадянського суспільства та концепції автономної особистості.
Посилання
Бєлов Д.М. Парадигма українського конституціоналізму. В. Березний: РК «Євростандарт», 2011. 400 с.
Бєлов Д.М. Конституційний лад, як основний елемент конституціоналізму. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2011. Випуск 17. С. 24-28.
Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник. Харків: Консум, 2001. 656 с.
Загальна теорія держави і права / М.В. Цвік, В.Д. Ткаченко, Л.Л. Богачова та ін.; За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. Харків: Право. 2002. 432 с.
Радченко О.І. Концепція конституційної держави: історико-правовий вимір. Право і безпека. Науковий журнал. 2010 (37). № 5. С. 45-49.
Бєлов Д.М. Реформування конституційного ладу: позитиви та негативи. Часопис Київського університету права. 2012. № 1. С. 101-105.
Словська, І.Є. Український конституціоналізм: етапи становлення і розвитку. Дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук спец. : 12.00.02 - «конституційне право». К., 2004. 211 с.
Вебер М. Идея социализма. Журнал социологии и социальной антропологии. Том II, 1993. № 3. С. 22-25.
Медушевский А.Н. Демократия и авторитаризм: конституционализм в сравнительной перспективе. 1997. 650 с.
Медушевский А.Н. Теория конституционных циклов. М., 2005. 231 с.
История конституционализма XVII¬XVIII вв. 1983. 441 c.
Бєлов Д.М. Парадигма конституціоналізму: теоретичні питання. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право».2012. Випуск 18. С. 57-60.
Бєлов Д.М. Парадигма українського конституціоналізму: правова сутність та зміст. Вісник Запорізького національного університету. Серія «Юридичні науки». 2012. № 4 (Частина I). С. 32-35.
Стецюк П. Про дифініцію категорії «конституціоналізм». Вісник Львів. ун-ту. Серія юридична.2004. Вип. 39. С. 171-180.
Jean-Louis Quermonne. Les vegimes politiques occidentaux. Ed. Du Seuil. 1986 р.
Констан Б. Об узурпации. О свободе. Антология западно-европейской классической либеральной мысли. 1995. С. 197-248.
Eidelberg P. The philosophy of the American constitution: A reinterpretation of the intentions of the founding fathers. Lanham (N. Y.), 1985.
Бутко І.П. Основний Закон СРСР. Анталогія української юридичної думки. В 10 т. / Редкол.: Ю. Шемшученко (голова та ін.). Том 9: Юридична наука радянської доби. К.: «Юридична книга». 2004. 848 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Д.М. Бєлов, М.В. Бєлова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.