Компенсація за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій

Анотація

Статтю присвячено виявленню особливос­тямкомпенсації за знищені об’єкти нерухомо­го майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій. У роботі проаналізовано ци­вільно-правова відповідальність держави, як суб’єкта відповідальності. Визначено, що ци­вільно-правова відповідальність держави може поділятися залежно від правового статусу дер­жави:відповідальність національної держави; цивільно-правова відповідальність іноземної держави; відповідальність держави-агресора. Судова практика України базується на тому, що згода рф на притягнення її у якості відповіда­ча у справах щодо відшкодування матеріальної, моральної шкоди не потрібна. При цьому інша держава повинна надавати згоду на участь у таких процедурах. Сформульована позиція, що у межах компенсаційних відносин щодо пошко­джених та знищених об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, ди­версій, спричинених збройною агресією рф про­тиУкраїни, ця компенсація ні є цивільно-пра­вовоювідповідальністю. Наголошено, що Укра­їнська держава самостійно компенсує збитки, що отримали фізичні особи задля охорони су­спільних відносин, забезпечення прав людини, майнового обороту. Відшкодування цієї шкоди є підставою щодо звернення до країни агресора із вимогою про репарацію таких збитків. Визначе­но, що компенсаційні правовідносини поширю­ються виключно на об’єкти житлової нерухомо­сті та її власників або управителів. Такий під­хід є певно звуженим, водночас він вказує, що держава первинно підтримує соціальний напрям щодо житлового забезпечення осіб, оскільки житлова потреба є базовою потребою людини. Перспективними напрями наукових розвідок у цьому напряму є обґрунтування компенсацій юридичним особам, виявлення особливостей цивільного процесу щодо захисту прав осіб при виплаті компенсацій. Загалом, українське за­конодавствопотребує подальшого оновлення у сфері процедур компенсацій за зруйноване/ пошкоджене нерухоме майно.