Утримання подружжя в контексті конституційного права на достатній рівень життя в Україні

Автор(и)

  • О.В. Михальнюк кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного права ННІ права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0000-0001-7685-131X

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.04.25

Ключові слова:

утримання подружжя, аліменти, аліментний договір подружжя, право на достатній життєвий рівень, договірне сімейне право, розмір аліментів, непрацездатність та нужденність одного із подружжя, умови (підстави) надання утримання

Анотація

У статті розглядаються нові підходи до розу­міння поняття про утримання подружжя в кон­тексті конституційного права громадян України на достатній життєвий рівень. Досліджено пра­вову природу та особливості інституту утриман­ня подружжя за законом та договором про на­дання утримання одного із подружжя.

Значну увагу приділено питанням визначен­ня умов (підстав) для сплати (стягнення) алі­ментів. Зокрема, така підстава як нужденність у статті тлумачиться виходячи із ч. 4 ст. 75 СК України, а саме: нужденною або такою, що по­требує матеріальної допомоги, визнається осо­ба, дохід якої становить менше прожиткового мінімуму. У даному випадку йдеться про вста­новленняпевної відповідності між нужденністю та розміром прожиткового мінімуму, встановле­ного законодавством. У зв’язку з цим зроблено висновок, що цей мінімум можна визнати допу­стимим у випадках лише нормального життє­забезпечення людини, але він не є достатнім у разі, якщо мова йде про непрацездатну особу, зокрема, яка позбавлена можливості працюва­ти.

Обстоюється позиція, що законодавче закрі­плення та однакове визначення рівня матері­альної забезпеченості усіх без винятку грома­дян є неможливим. Це пов’язано з тим, що де­які особи, у зв’язку з непрацездатністю, в тому числі тимчасовою, важкою хворобою, вагітністю тощо потребують для свого нормального існу­вання значно більше коштів, ніж інші. А тому, важливим є індивідуальний підхід суду до ви­значення розміру аліментів в кожному конкрет­ному випадку.

Здійснено історичний аналіз інституту утри­мання подружжя, з якого слідує, що норма ч. 4 ст. 75 СКУ є історичною даниною радянського сімейного права та потребує корегування в су­часних умовах з огляду на ряд факторів: роз­ширеннямдиспозитивності у сімейному праві; закріпленням провідної ролі договірного сімейно-правового регулювання; визнання на рівні Конституції України права на достатній життє­вийрівень; основоположного принципу взаєм­ної моральної і матеріальної підтримки у сім’ї та обов’язку подружжя матеріально підтримувати один одного у шлюбі.

В статті також обгруновано, що на сучас­номуетапі розвитку сімейного права України наявні достатні передумови для визнання ч. 4 ст. 75 СК України такою, не відповідає Консти­туції України.

Посилання

Афанасьєва Л.В. Аліментні правовідносини в Україні: монографія. Луганськ. 2006. 224 с.

Антошкіна В.К. Договірне регулювання відносин подружжя : автореф. дис к.ю. н. 12.00.03. Харків, 2006. 18 с.

Михальнюк О.В. Договір подружжя про надання утримання. Юридична Україна. № 2. 2015. С. 20-23.

Антошкіна В. Договірне регулювання відносин з надання утримання між подружжям (колишнім подружжям). Право України. 2004. № 11. С. 79-82.

Жилінкова І.В. Шлюбний договір. Харків.: “Ксилон”, 2005. 174 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-11

Номер

Розділ

Розділ 3. Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право