Ознаки соціального захисту працівників публічної служби

Автор(и)

  • В.О. Гаврилюк кандидат юридичних наук, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.04.35

Ключові слова:

соціальний захист, працівник, публічна служба, соціальне законодавство, праця

Анотація

У статті детально проаналізовано специфі­кусоціального захисту працівників публічної служби як правового явища, що має вагоме зна­чення для забезпечення ефективності та ста­більності функціонування державного апарату. Основна увага приділяється визначенню та ха­рактеристиці основних ознак даної категорії, що дозволяє краще розуміти її природу та значення у контексті сучасного правового поля. Розгля­даютьсярізні підходи до визначення соціаль­ного захисту, висловлені в науковій літературі, а також аналізується чинне законодавство, яке регулює дану сферу.

Автор досліджує погляди провідних науков­ців, які вивчають проблематику соціального захисту працівників публічної служби, порів­нює їхні позиції та підходи, виділяючи найбільш значущі та релевантні аспекти. Окрему увагу приділено аналізу законодавчих актів, які вста­новлюютьправові рамки та механізми реалізації соціального захисту, зокрема щодо умов праці, пенсійного забезпечення, медичного страхуван­ня та інших видів соціальних гарантій.

У результаті дослідження автором сформу­льованоунікальний перелік ознак соціального захисту працівників публічної служби, що вклю­чає такі ключові елементи, як правова захище­ність, доступ до соціальних пільг та гарантій, забезпечення належних умов праці, підтримка професійного розвитку та кваліфікації, а також забезпечення правового та соціального захисту у випадках професійних ризиків. Кожна з цих ознак детально розглянута, з’ясовано її значен­ня та зміст у контексті забезпечення соціальної стабільності та правового захисту працівників публічної служби.

Окремо підкреслено важливість ефектив­ногофункціонування системи соціального за­хисту для підвищення мотивації та продуктив­ності працівників, що, у свою чергу, позитивно впливає на загальну ефективність діяльності державного апарату. Аналізуючи різні підходи та законодавчі норми, автор пропонує власні рекомендації щодо вдосконалення системи со­ціального захисту працівників публічної служ­би, враховуючи сучасні виклики та потреби су­спільства.

Таким чином, стаття не лише розкриває тео­ретичні аспекти соціального захисту працівни­ків публічної служби, але й надає практичні ре­комендації щодо покращення правових механіз­мів, що регулюють цю сферу, що є надзвичайно важливим для подальшого розвитку правової науки та практики.

Посилання

Князька Л.А. Адміністративно-правове регулювання в галузі соціального захисту населення. К., 2010. 187 с.

Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. ст. 141

Про державну службу: Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII. Відомості Верховної Ради. 2016. № 4. ст. 43.

Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII. Відомості Верховної Ради.2015. № 2-3. стор. 54. Стат-тя12.

Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII. Відомості Верховної Ради. 2016. № 31. ст. 545.

Про Національну поліцію: Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII. Відомості Верховної Ради. 2015. № 40-41. стор. 1970. Стаття 379.

Про дипломатичну службу: Закон України від 07.06.2018 № 2449-VIII. Відомості Верховної Ради. 2018. № 26. ст. 219.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-11

Номер

Розділ

Розділ 5. Трудове право; право соціального забезпечення