Рекультивація земель у сфері надрокористування в Україні: теоретико-правовий аналіз

Анотація

Стаття присвячена дослідженню проблем ін­ститутурекультивації земель, що зазнали пору­шення внаслідок видобутку корисних копалин та геологічного вивчення надр.

У статті проаналізовано правове регулюван­нярекультивації земель в Україні та рекульти­вації земель, що зазнали порушення внаслідок видобутку корисних копалин та геологічного вивчення надр, встановлені проблеми та шляхи вдосконалення правового регулювання зазна­ченогоінституту.

У статті зазначено, що гірничодобувна діяль­ність значно змінила навколишнє природне се­редовище, у тому числі і окремі природні регі­они України. Встановлено, видобуток корисних копалин та геологічне вивчення надр виклика­лоістотні зміни геологічного середовища кра­їни. З’ясовано, що одним із головних чинників негативного впливу на довкілля є надзвичайно висока концентрація гірничих підприємств та наслідки видобутку корисних копалин.

У наслідок видобутку корисних копалин стан земель значно погіршується. Одним із необхід­нихкроків для поліпшення стану земель є ре­культивація земель. Вибір способу та методів рекультивації порушених земель обумовлений видом корисної копалини, способом її видобут­ку,ґрунтових умов регіону. З’ясовано, що про­цесирекультивації порушених земель у сфері надрокористування поділяють на: гірничотех­нічний та біологічний етапи.

Зазначено, що законодавче визначення ре­культивація порушених земель неповною мірою відображає зміст зазначеного інституту та його юридичну природу. У статті надано визначен­нярекультивації земель, порушених у наслідок проведення гірничодобувних робіт та геологіч­ного вивчення надр та обґрунтовується доцільность доповнення норм законодавства зазначе­ним поняттям. У статті запропоновано: допов­нити Розділ VI Закону України «Про охорону земель» положенням «охорона земель при про­веденні геологічного вивчення надр та гірничо­добувнихробіт», ухвалити Закон України «Про рекультивацію земель», одним із розділів якого має стати розділ, присвячений «рекультивації земель при проведенні геологічного вивчення надр та гірничодобувних робіт».

Зроблено висновок, що інститут рекультива­ції пошкоджених земель має важливе значення для поліпшення стану ґрунтів, як один із важли­вих засобів охорони земель. Доведено, що ре­культивовані території повинні складати опти­мально сформовану та екологічно збалансовану ландшафтну ділянку з обов’язковим проведен­ня ландшафтного картування.