Функції судового правозастосування: адміністративно-правовий аспект

Анотація

У статті автор аналізує наявні наукові підхо­ди до розуміння поняття «функції» загалом та до пов’язаних із правозастосуванням об’єктами та суб’єктами, щодо яких здійснюється виокрем­лення їхніх функцій. Зокрема автор наводить узагальнення щодо розуміння змісту понять «функції права», «функції держави», «функції правозастосування», «функції суду», «функції правосуддя», та спрямовує свій науковий по­шук на дослідження специфіки виокремлення та тлумачення змісту функцій правозастосування, яке здійснюється особливим суб’єктом - адмі­ністративним судом та судами, до компетенції яких віднесено розгляд справ про адміністра­тивні правопорушення. Пропонується авторське розуміння функцій судового правозастосування у порядку адміністративного судочинства та судочинства у справах про адміністративні правопорушення, як можливих варіантів впли­ву діяльності суду зі здійснення правосуддя (розгляду адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення), правозастосовчих актів суду на поведінку осіб приватно­го та публічного права. Автор зазначає на такі поширені у наукових та інших джерелах шляхи висвітлення функцій судового правозастосуван- ня, як їх характеристика: через розкриття змі­сту узагальнених категорій («функції держави», «функції права» тощо); через розкриття змісту більш наближених до судового правозастосування категорій, зокрема: а) через деталізацію (уточнення, виокремлення специфіки) функцій правозастосування загалом (у тому числі пра- возабезпечувальної функції та функції індивіду­ального правового регулювання); б) через де­талізацію (акцентуванні на специфіці) функцій суб’єкта застосування - суду (серед яких, серед іншого, відновлення порушених прав фізичних та юридичних осіб; контроль за законністю в країні; гарантування пріоритету права людини над державними або корпоративними інтереса­ми).

Дослідивши зміст пов’язаних із функціями судового правозастосування понять, автор ак­центує на тому, що будь-які правові поняття зі складовою «функція» поєднують такі характе­ристики, як «активність», «динаміка», «мож­ливість впливу з метою зміни» тощо. Більшість функцій, які у наукових джерелах окреслюють як «функції права», мають прояв, а, відтак, - можуть бути одночасно визнані й функціями су­дового правозастосування, яке здійснюється у порядку адміністративного судочинства та судо­чинства у справах про адміністративні правопо­рушення (ті справи, розгляд яких віднесено до компетенції суду). Серед таких функцій автор виокремлює інформативну, орієнтирну (спрямо­вуючу), превентивну, виховну та комунікатив­ну, а також підкреслює особливу роль охорон­ної та захисної функцій судового правозастосування.