Сучасна інтерпретація явища "глобалізм" через призму правових та інституційних трансформацій

Анотація

У статті розглянуто основні загальнотеоре­тичні конструкції щодо розуміння явища «глобалізм».

Зауважено, що попри значний науковий інте­рес до проблематики визначення природи гло­балізації та власне, глобалізму, як явища, яке супроводжує його на кожному етапі розвитку, у науковій літературі немає чіткої ідентифікації його категорійно-змістової складової. Уточнено, що це не дає можливості вичерпано визначити його сутність. Запропоновано глобалізацію як закономірний об’єктивний процес, який спри­яє відкриттю можливостей та розвитку суспіль­ства,ідентифікувати з точки зору суспільно-по­літичного феномену, що об’єднує навколо спіль­ної мети без чисельну систему акторів, здатних перетворити потенціал глобальних взаємодій у практичну площину. Водночас глобалізм визна­чено з точки зору суб’єктивізму, який полягає у зміні парадигм мислення та поведінки невизна- ченого кола осіб на основі розвитку глобальних трансформацій.

Уточнюється, що глобалізація як процес про­вокує відповідні зміни, а глобалізм як відповідна концепція «мислення» має: 1) визначити меха­нізм впровадження цих змін; 2) виокремити та передбачити найбільш вірогідні сценарії резуль­татів та наслідків від їх системного впроваджен­ня;3) розробити комунікативно-інформаційні взаємодії, здатні ефективно адаптувати наявний стан до бажаного (необхідного).

Узагальнено, що сучасна ідеологія глобаліз- му передбачає необхідність вирахування впливу глобальних процесів на механізми суспільного розвитку, управлінський контекст державотво­рення та розвиток міжнародних відносин задля забезпечення можливості відповідним суб’єктам адаптувати та пристосувати свої стратегії і полі­тики до бажаної моделі спільно скоординовано­гоінтеграційного розвитку.

Визначено, що шлях України до формуван­няефективної, правової, демократичної та роз­виненої держави щільно пролягає через гло- балізм, який, своєю чергою, дає поштовх для імплементації міжнародних стандартів, правиль­ного вибору інноваційно-інвестиційного розвит­ку та побудови ефективної системи управління публічними справами.