Щодо визначення поняття інформаційної безпеки у діяльності Національній поліції України

Анотація

Наукова стаття присвячена визначенню по­няття інформаційної безпеки у діяльності Націо­нальній поліції України. У ній зауважується, що Національна поліція України виконує важливу роль у захисті інформаційного простору дер­жави, людини, суспільства та організацій від різних видів загроз. У науковій статті проведе­но аналіз як наукових підходів, так і правових актів та їх проєктів до визначення загального поняття «інформаційна безпека». У ході тако­го аналізу було виділено ключові ознаки ін­формаційної безпеки: наявність відомостей про які-небудь події та чиюсь діяльність; належність таких відомостей до інтересів окремих суб’єк­тів; забезпечення уповноваженими суб’єктами захисту інформаційного простору від внутрішніх та зовнішніх загроз; наявність суб’єктів: люди­на, суспільство, держава та юридичні особи; на­явність інформаційного простору, що включає в себе такі компоненти як: засоби інформаційної взаємодії, інформаційні ресурси, інформаційну інфраструктуру. Звернуто увагу на правову базу діяльності Національної поліції України із за­безпечення інформаційної безпеки. Виділено ті повноваження поліції, які спрямовані на забез­печення інформаційної безпеки України. Також автори зупинилися як на діяльності Департа­менту режиму та технічного захисту інформації Національної поліції України, який уповноваже­ний здійснювати контроль за станом технічного захисту інформації в органах і підрозділах полі­ції, так і на діяльності Департаменту кіберполіції із визначенням його завдань у сфері інформа­ційної безпеки.

Автори дійшли висновку, що інформаційна безпека у діяльності Національної поліції Укра­їни є складовою частиною національної безпе­ки України, що виявляється у правовідносинах уповноважених суб’єктів поліції між собою та з іншими суб’єктами (людиною, суспільством, державою, юридичними особами), які спрямо­вані на забезпечення захисту інформаційного простору від будь-яких загроз. Забезпечення інформаційної безпеки поліцією відбувається на чотирьох рівнях (відомчий, державний, міждер­жавний, міжнародний).