Своєчасність як основна ознака необхідної оборони

Автор(и)

  • Б.В. Коштура магістр у сфері права, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.04.88

Ключові слова:

необхідна оборона, своєчасність, самозахист, норми права, повномасштабна війна

Анотація

В цій статті розглянуто необхідну оборону через призму своєчасності, однієї з найпроблемніших ознак необхідної оборони. Особливої актуальності дане питання набуває через важ­ливість та загальну складність тлумачення та застосування на практиці права особи на необ­хідну оборону, що є гарантією дотримання спра­ведливості та невід’ємного суб’єктивного права людини при посяганні на її життя, здоров’я або майно. Це питання є важливим як для практи­куючих юристів, так і для науковців, адже воно торкається базових принципів справедливості та правосуддя.

У статті акцентується увага на своєчасності як ключовій ознаці необхідної оборони. Інші ознаки беруться до уваги, але розглядається можливість визнання їх другорядними. Аналіз законодавства та судової практики США демонструє, що для ви­правдання дій оборони вони мають бути здійс­нені виключно в період реальної загрози. Тобто, захисні дії повинні тривати лише протягом часу існування небезпечного посягання, яке потребує негайного відвернення чи припинення. Це вклю­чає як моменти фактичного нападу, так і ство­рення реальної загрози нападу.

Передбачено класифікацію та розгляд своє­часності необхідної оборони на “передчасну” та “запізніла”. Розгляд понять «передчасної» та «запізнілої» оборони допомагає глибше зро­зуміти правові рамки своєчасності. Передчасна оборона характеризується діями, здійсненими до виникнення загрози, що веде до відповідаль­ності на загальних підставах. Запізніла обо­рона має місце після завершення посягання, і питання про правомірність таких дій залежить від усвідомлення захисником факту відсутності подальшої загрози.

Висновки, представлені в статті, підкреслю­ють важливість своєчасності для оцінки пра­вомірності необхідної оборони. Це не лише за­побігає зловживанням правом на захист, але й сприяє забезпеченню справедливого та обґрун­тованого правосуддя. Таким чином, доводить­ся своєчасність як фундаментальна ознака, що визначає межі необхідної оборони та забезпе­чує баланс між правом на захист і вимогами правопорядку.

Посилання

Кримінальний Кодекс України. Редакція від 19.05.2024. Документ 2341-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text (дата звернення 01.06.24).

Столяр Т.В. Перевищення меж необхідної оборони: поняття, ознаки та види відповідальності в разі виникнення ексцесу. 2015. 260 с.

Столяр Т.В. Криміналізація умисного вбивства та умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження в разі перевищенні меж необхідної оборони. 2016. 235 с.

Хавронюка М.І. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року. 2001. 1104 с.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про необхідну оборону» : станом на 20 травня 2021 р. / Верховна Рада України. Офіц. вид. Київ : Парлам. вид-во, 2021. 76 с. (Бібліотека офіційних видань).

NCSL. Self-Defense and ‘Stand Your Ground’. URL: https://www.ncsl.org/civil-and-criminal-justice/self-defense-and-stand-your-ground (дата звернення: 02.06.2024).

Justia Verdict. What Makes Self-Defense Justifiable?. URL: https://verdict.justia.com/2019/06/17/what-makes-self-defense-justifiable (дата звернення: 13.06.2024).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-11

Номер

Розділ

Розділ 8. Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право