Запровадження закордонного досвіду у діяльності органів пробації в Україні

Анотація

У статті розглянуто впровадження зарубіжно­го досвіду в діяльність органів пробації України. Зроблено акцент на найкращі практики з англо­саксонської, скандинавської, континентальної і американської моделі, які сприяють реабілітації правопорушників, зменшенню рівня рецидиву та їх інтеграції в суспільство. Описано ключові компоненти названих моделей пробації, такі як нагляд, підтримка, навчання та застосуван­ня цифрових технологій. Проаналізовано мож­ливість адаптації основних принципів названих моделей пробаційних систем, зокрема: ресоціалізація і реабілітація, індивідуальний підхід, характеристика мультидисциплінарних команд та основні пробаційні програми, що ними реалі­зуються до українських реалій, включаючи нор­мативно-правове забезпечення, виклики і ри­зики, щодо їх інтеграції в національну систему органів пробації. Визначено, що впровадження міжнародного досвіду сприяє підвищенню ефек­тивності роботи органів пробації України, зо­крема, через удосконалення методів оцінки ри­зиків, розробку індивідуальних планів корекції поведінки та забезпечення доступу до соціаль­них послуг. Вказано на необхідність комплекс­ної підготовки персоналу та забезпечення ре­сурсами для реалізації цих змін. Запровадження міжнародних підходів дозволяє удосконалити системи управління органами пробації, забез­печуючи баланс між суспільною безпекою та реабілітацією правопорушників, що є критично важливим для успішної інтеграції їх у суспільство та попередження скоєння повторних злочинів. Англосаксонська модель розширює співпрацю з громадськими організаціями; скандинавська модель - вдосконалення системи кримінального правосуддя; континентальна модель - реабіліта­цію та соціальну інтеграцію правопорушників.

Американська модель пробації поєднує індиві­дуальний підхід, освітні та професійні програ­ми, психологічне та соціальне консультування, лікування від залежностей, тощо. Доведено, що запровадження таких програм в Україні має значний потенціал для покращення роботи си­стеми органів пробації, ресоціалізації осіб, що перебувають на обліку та сприяє гуманізації кримінально-правової політики.