Запровадження закордонного досвіду у діяльності органів пробації в Україні
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.04.93Ключові слова:
пробація, кримінальна юстиція, пробаційні програми, правопорушники, персонал пробації, засуджені, наглядова пробація, суб'єкт наглядової пробації, взаємодія органів пробації, зарубіжний досвідАнотація
У статті розглянуто впровадження зарубіжного досвіду в діяльність органів пробації України. Зроблено акцент на найкращі практики з англосаксонської, скандинавської, континентальної і американської моделі, які сприяють реабілітації правопорушників, зменшенню рівня рецидиву та їх інтеграції в суспільство. Описано ключові компоненти названих моделей пробації, такі як нагляд, підтримка, навчання та застосування цифрових технологій. Проаналізовано можливість адаптації основних принципів названих моделей пробаційних систем, зокрема: ресоціалізація і реабілітація, індивідуальний підхід, характеристика мультидисциплінарних команд та основні пробаційні програми, що ними реалізуються до українських реалій, включаючи нормативно-правове забезпечення, виклики і ризики, щодо їх інтеграції в національну систему органів пробації. Визначено, що впровадження міжнародного досвіду сприяє підвищенню ефективності роботи органів пробації України, зокрема, через удосконалення методів оцінки ризиків, розробку індивідуальних планів корекції поведінки та забезпечення доступу до соціальних послуг. Вказано на необхідність комплексної підготовки персоналу та забезпечення ресурсами для реалізації цих змін. Запровадження міжнародних підходів дозволяє удосконалити системи управління органами пробації, забезпечуючи баланс між суспільною безпекою та реабілітацією правопорушників, що є критично важливим для успішної інтеграції їх у суспільство та попередження скоєння повторних злочинів. Англосаксонська модель розширює співпрацю з громадськими організаціями; скандинавська модель - вдосконалення системи кримінального правосуддя; континентальна модель - реабілітацію та соціальну інтеграцію правопорушників.
Американська модель пробації поєднує індивідуальний підхід, освітні та професійні програми, психологічне та соціальне консультування, лікування від залежностей, тощо. Доведено, що запровадження таких програм в Україні має значний потенціал для покращення роботи системи органів пробації, ресоціалізації осіб, що перебувають на обліку та сприяє гуманізації кримінально-правової політики.
Посилання
Про пробацію: Закон України від 05.02.2015 року № 160-VIII Відомості Верховної Ради України.2015. № 13. Ст. 93.
Сімакова С.І., Мельник О.Г. Пробація, як механізм міжнародного досвіду роботи із правопорушником. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. № 3. С. 235-237.
Сьомін С.В. Європейські правила пробації та реформування кримінально-виконавчої системи в Україні. Стратегічні пріоритети. 2014. № 2. С. 154-159.
Probation in the news: transforming rehabilitation PHILLIPS, Jake http: orcid.org/0000-0002-7606-6423 Available from Sheffield Hallam University Research Archive (SHURA). URL: http://shura.shu.ac.uk/8249/.
Lappi-Seppälä T. Explaining variations in the use of imprisonment in developed democ-racies. In: Lemann Kristiansen B and Stor- gaards A (eds) Nordisk retssociologi. Status - aktuelle udforingar - visioner. Copenhagen: Justis-og Ökonomforbundets Förlag. 2010.
Cavadino M., Dignan J. Penal Systems: A Comparative Approach. SAGE Publications. 2006.
Roberts J., Hough M., Sentencing young offenders: Public opinion in England and Wales, Criminal Justice, 2005. # 5 (3). P 211-232. URL: https://doi.org/10.1177/1466802505055831.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 В.Ф. Пузирний, І.В. Боднар
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.