Особливості проведення негласних слідчих (розшукових) дій в законодавстві Німеччини та України

Анотація

Здобувши незалежність, Україна зайняла ак­тивну проєвропейську позицію, в тому числі у розробці законодавства. Звернувшись до істо­ричних аспектів розвитку правової системи на­шої держави, нам відомо про її приналежність до романо-германської правової сім’ї, що обу­мовлює той факт, що вітчизняне законодавство має ряд спільних рис із європейськими правови­ми системами, а саме: серед основних джерел права - нормативно-правовий акт, кодифікація законодавства.

Дослідження зарубіжного права здійснювали ряд науковців, проте, особливості проведення негласних слідчих (розшукових) дій в розрізі порівняльного аналізу зарубіжного та вітчиз­няного досвіду потребує більш ґрунтовного ви­вчення.

У статті було проаналізовано основні осо­бливості організації та проведення негласних слідчих (розшукових) дій згідно Кримінального процесуального кодексу України та Криміналь­ного процесуального кодексу Федеративної Рес­публіки Німеччина.

Вивчивши окремі положення КПК ФРН, може­мо відмітити, що основними функціями під час проведення розслідування, в тому числі таєм­них заходів, наділений прокурор та суд, а в КПК України чітко визначені ограни, які здійснюють досудове розслідування, першим з яких вказана Національна поліція України, а прокуратура, як орган досудового розслідування, відсутня. Вод­ночас, уповноваженою особою, яка може при­ймати рішення про проведення НСРД являється слідчий, який наділений правом звертатись до слідчого судді з клопотанням, погодженим про­курором, про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій та прокурор.

Так, в результаті порівняльного аналізу окре­мих таємних заходів по КПК ФРН та НСРД за КПК України, нами встановлено, що порядок їх про­ведення у Німеччині не деталізований, на відмі­ну від вітчизняного законодавства, крім цього, серед особливостей, які заслуговують на увагу, можемо виділити зазначення у параграфах КПК ФРН конкретних злочинів, в ході розслідування яких законодавець дозволяє проводити той чи інший таємний захід, в українському криміналь­ному процесуальному праві такий підхід відсут­ній, у ст. 246 КПК України вказано лише, що НСРД можуть проводитись під час розслідуван­ня тяжких або особливо тяжких злочинів. Вва­жаємо за доцільне розглядати таку конкретиза­цію для впровадження в КПК України з метою запобігання ймовірним зловживанням щодо от­римання інформації, яка виходить за межі пред­мету розслідування.