Правові аспекти відшкодування шкоди, завданої зловживанням домінуючим становищем, у Європейському Союзі

Анотація

Стаття присвячена дослідженню питання відшкодування шкоди, завданої внаслідок пору­шенняконкуренційного законодавства, в рамках Європейського Союзу. Автором проаналізовано основні положення Директиви 2014/104/ЄС Єв­ропейського Парламенту та Ради від 26 листо­пада 2014 року про деякі правила, що регулю­ють позови про відшкодування шкоди відповідно до національного законодавства за порушення положень конкуренційного законодавства держав-членів та Європейського Союзу, а також практику Суду справедливості Європейського Союзу у справах, пов’язаних із відшкодуван­ням шкоди, завданої суб’єктом господарювання, який займає домінуюче становище. У статті роз­криваються проблемні питання, які або не були достатньою мірою охоплені або отримали фраг­ментарне окреслення у положеннях Директиви 2014/104/ЄС, однак роз’яснення з яких було на­дано у преюдиціальних рішеннях Суду ЄС.

Так, автором приділено особливу увагу пи­танням, пов’язаним з імплементацією Директиви 2014/104/ЄС державами-членами Європейсько­го Союзу, та оцінкою прогресу її впроваджен­ня. Крім того, за результатами аналізу практи­ки Суду справедливості Європейського Союзу у статті відображено ключові позиції Суду спра­ведливості Європейського Союзу щодо засте­режень про вибір суду/визначення юрисдикції в контексті позовів про відшкодування шкоди, завданої зловживанням домінуючим станови­щем. У статті, зокрема висвітлено підходи Суду справедливості Європейського Союзу щодо визначення місця, пов’язаного із настанням на­слідків протиправної поведінки у вигляді злов­живаннядомінуючим становищем.

Також з огляду на те, що позови про відшко­дування шкоди, завданої зокрема зловживан­ням домінуючим становищем, можуть подавати­ся як і без попереднього рішення конкурентного відомства, у якому встановлено порушення кон­курентного законодавства так і після прийняття відповідного рішення конкурентним відомством, автором розкрито проблемні питання щодо роз­криттядоказів, які містяться в матеріалах спра­ви конкурентного відомства, та проаналізовано відображені у Директиві 2014/104/ЄС основні рівні захисту доказів, що містяться у матеріа­лах справи конкурентного відомства. Автором виявлено, що положення зазначеної директиви не спрямовані на врегулювання усіх питань, які можуть виникнути в приватному правозастосуванні, однак врахування позицій Суду справед­ливості Європейського Союзу під час реформи вітчизняного конкуренційного законодавства дозволить у повній мірі імплементувати поло­ження вказаної директиви.