Діяльність з виявлення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень

Автор(и)

  • А.А. Жуков старший детектив Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.05.122

Ключові слова:

виявлення злочинів, розкриття злочинів, розслідування кримінальних правопорушень, діяльнісний підхід у криміналістиці, суб’єкт діяльності з розслідування, предмет діяльності з розслідування, об’єкт діяльності з розслідування, слідча діяльність, криміналістична інформація, криміналістично значуща інформація, структура діяльності з розслідування, криміналістичне пізнання, пізнання у криміналістиці, злочинна діяльність, об’єкт дослідження криміналістики

Анотація

Метою статті є науковий аналіз діяльності з виявлення, розкриття та розслідування кримі­нальних правопорушень. Така діяльність є спе­цифічним видом професійної суспільно корисної діяльності, що здійснюється суб’єктами (слід­чим, дізнавачем, співробітником оперативного підрозділу, детективом тощо) з метою встанов­лення істини, на основі процесуального доказу­вання у кримінальних провадженнях.

Доведено, що на даний час у криміналістиці ще триває побудова цілісної, логічно несуперечливої, розвернутої системи наукового знання, що характеризує діяльність з виявлення, роз­криття та розслідування кримінальних правопо­рушень.

Підсумовано, що успішне виявлення кримі­нальних правопорушень може бути здійснено лише тоді, коли суб’єкт діяльності дотримується принципів забезпечення необхідної результа­тивності. Для успішної реалізації таких принци­пів необхідні не лише криміналістичні знання, а й створення певної цілісної системи виявлення кримінальних правопорушень. Запропонована структура виявлення кримінальних правопору­шень, що може стати теоретичною основою та­кої системи.

Автор дійшов висновку, що у криміналістиці розкритим кримінальне правопорушення вва­жається за умови встановлення істотних для вирішення провадження фактичних обставин, а також особи, яка вчинила це правопорушення. Розкриття злочину не є чимось відокремленим від розслідування або таким, що доповнює його, а має розглядатися як його інформаційно-пізна­вальний, технологічний аспект, який виділяє комплекс криміналістичних операцій, методів, прийомів і засобів для послідовного, поетапно­го вирішення стратегічних і тактичних завдань досудового розслідування кримінальних право­порушень.

Показано, що структура діяльності з розслі­дування кримінальних правопорушень включає такі основні елементи: суб’єкт діяльності (ухва­лює усі рішення про проведення тих чи інших процесуальних дій); функції суб’єкта діяльності (основною визнається пошуково-пізнавальна); мета діяльності (встановлення істини у кримі­нальному провадженні і створення відповідних умов для правильного застосування закону); процесуальні завдання, які вирішуються у фор­мі тактичних (розкриття злочину, викриття вин­них, забезпечення відшкодування шкоди спри­чиненої правопорушенням тощо); загальний об’єкт діяльності (пізнання суб’єктом діяльності події з ознаками кримінального правопорушен­ня); предмет діяльності (криміналістично значу­ща інформація).

Проаналізовано механізм безпосереднього здійснення діяльності з виявлення розкриття та розслідування кримінальних правопорушень. Констатовано її пошуково-пізнавальний, задачний, ситуативний та інколи невідкладний ха­рактер.

Доведено, що з погляду криміналістики, встановити істину під час діяльності з виявлен­ня, розкриття і розслідування кримінального правопорушення означає мисленево відтворити (за зібраними фактичними даними) досліджува­ну подію в її суттєвих юридично значимих ри­сах, з подальшим відображенням її мисленевої моделі-образа у відповідних процесуальних до­кументах.

Зроблено висновок, що ефективна, тобто швидка, раціональна, якісна та продуктивна діяльність з виявлення, розкриття та розсліду­вання кримінальних правопорушень неможлива без належного її організаційного забезпечен­ня, під яким розуміється створення необхідних умов (передумов) оптимального досягнення суб’єктом мети цієї діяльності.

Посилання

Домбровский Р.Г. Познание и доказывание в расследовании преступлений: дисс. ... д-ра юрид. наук: 12.99.09. Рига, 1990. 324 с.

Журавель В.А. Криміналістичні методики: сучасні наукові концепції: монографія. Харків: Вид. агенц. «Апостіль», 2012. 304 с.

Калюга К.В. Збирання, обробка та використання початкової інформації про злочині особу злочинця: навчально-метод. посібник. Запоріжжя: КПУ, 2014. 204 с.

Кірмач Л.А. Доказування як метод пізнання в процесі розслідування злочинів: дис. . канд. юрид. наук: спец. 12.00.09. Харків, 2003. 198 с.

Лукашевич В.Г. Основи теорії професійного спілкування: автореф. дис. . канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 1993. 38 с.

Лукашевич В.Г., Юнацький О.В. Моделювання у криміналістиці та пізнавальній діяльності слідчого: монографія. Київ: КНТ, 2008. 184 с.

Стратонов В.М. Теоретичні основи та практика пізнавальної діяльності слідчого: автореф. дис. . канд. юрид. наук: 12.00.09. Харків, 2010. 34 с.

Тищенко В.В. Корыстно-насильственные преступления: криминалистический анализ: монография. Одесса: Юридична література, 2002. 360 с.

Юшко В.О. Сутність пізнання на початковому етапі кримінального провадження: дис. . канд. юрид. наук: 12.00.09. Харків, 2014. 200 с.

Лисенко В.В. Криміналістичне забезпечення діяльності податкової міліції (теорія та практика): монографія. Київ: Логос, 2004. 324 с.

Кузьмичев Я.В. Этапы деятельности по раскрытию преступлений. Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. Спеціальний випуск: «Виявлення, фіксація та використання доказів у процесі досудового слідства»:У 2-х частинах. Луганськ: РВВ ЛАВС, 2005. С. 18-20.

Тіщенко В.В. Розкриття злочинів як пізнавальна діяльність і основне завдання розслідування. Тіщенко В.В. Вибрані праці. Одеса: Видавн. дім «Гельветика», 2017. C. 386-391.

Тищенко В.В., Барцицька А.А., Ващук О.П., Гресь Ю.О. Теоретичні та практичні проблеми методики і тактики розслідування злочинів: навчально-метод. посібник. Одеса: Юридична література, 2016. 120 с.

Когутич І.І. Проблеми методології криміналістики та інших її складових частин: навчальний посібник. Тернопіль: Підручники і посібники, 2016. 220 с.

Колмаков В.П. Введение в курс науки советской криминалистики: лекция. Одеса ОГУ им. И.И. Мечникова, 1973. 47 с.

Лисецький О.О. Слідчий як суб’єкт кримінального провадження: дис. . канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2018. 244 с.

Карпов Н.С. Криміналістичні засади вивчення злочинної діяльності: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2008. 32 с.

Євдокименко С.В. Злочинна діяльність: сутність та криміналістичні аспекти боротьби з нею: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2002. 17 с.

Когутич І.І. Методологічні аспекти поняття «інформація» у кримінальному провадженні. Інформаційне забезпечення розслідування злочинів: матеріали VI міжнар. круглого столу (м. Одеса, 24 травн. 2018 р.). Одеса: Видав. дім «Гельветика», 2018. С. 50-57.

Салтевський М.В. Криміналістика: підручник: У 2-х частинах. Харків: Консум, 2001. 528 с.

Лук’янчиков Є.Д., Лук’янчиков Б.Є. Визначення та характеристика невідкладних слідчих дій. Актуальні проблеми кримінального процесу, криміналістики, судової експертизи та оперативно-розшукової діяльності: матеріали III міжнар. науково-практ. конфер. присвяченої 10-річчю Міжнародного гуманітарного університету. Одеса: Фенікс, 2011. С. 241-245.

Веліканов С.В. Класифікація слідчих ситуацій в криміналістичній методиці: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.09. Харків, 2002. 19 с.

Чернявський С.С. Слідча помилка як чинник, що негативно впливає на ефективність розслідування. Актуальні проблеми оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ: тези доповід. круглого столу (м. Київ, 3 березн. 2010 р.). Київ: КНУВС, 2010. С. 150-152.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-12

Номер

Розділ

Розділ 9. Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність