Діяльність з виявлення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.05.122Ключові слова:
виявлення злочинів, розкриття злочинів, розслідування кримінальних правопорушень, діяльнісний підхід у криміналістиці, суб’єкт діяльності з розслідування, предмет діяльності з розслідування, об’єкт діяльності з розслідування, слідча діяльність, криміналістична інформація, криміналістично значуща інформація, структура діяльності з розслідування, криміналістичне пізнання, пізнання у криміналістиці, злочинна діяльність, об’єкт дослідження криміналістикиАнотація
Метою статті є науковий аналіз діяльності з виявлення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень. Така діяльність є специфічним видом професійної суспільно корисної діяльності, що здійснюється суб’єктами (слідчим, дізнавачем, співробітником оперативного підрозділу, детективом тощо) з метою встановлення істини, на основі процесуального доказування у кримінальних провадженнях.
Доведено, що на даний час у криміналістиці ще триває побудова цілісної, логічно несуперечливої, розвернутої системи наукового знання, що характеризує діяльність з виявлення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень.
Підсумовано, що успішне виявлення кримінальних правопорушень може бути здійснено лише тоді, коли суб’єкт діяльності дотримується принципів забезпечення необхідної результативності. Для успішної реалізації таких принципів необхідні не лише криміналістичні знання, а й створення певної цілісної системи виявлення кримінальних правопорушень. Запропонована структура виявлення кримінальних правопорушень, що може стати теоретичною основою такої системи.
Автор дійшов висновку, що у криміналістиці розкритим кримінальне правопорушення вважається за умови встановлення істотних для вирішення провадження фактичних обставин, а також особи, яка вчинила це правопорушення. Розкриття злочину не є чимось відокремленим від розслідування або таким, що доповнює його, а має розглядатися як його інформаційно-пізнавальний, технологічний аспект, який виділяє комплекс криміналістичних операцій, методів, прийомів і засобів для послідовного, поетапного вирішення стратегічних і тактичних завдань досудового розслідування кримінальних правопорушень.
Показано, що структура діяльності з розслідування кримінальних правопорушень включає такі основні елементи: суб’єкт діяльності (ухвалює усі рішення про проведення тих чи інших процесуальних дій); функції суб’єкта діяльності (основною визнається пошуково-пізнавальна); мета діяльності (встановлення істини у кримінальному провадженні і створення відповідних умов для правильного застосування закону); процесуальні завдання, які вирішуються у формі тактичних (розкриття злочину, викриття винних, забезпечення відшкодування шкоди спричиненої правопорушенням тощо); загальний об’єкт діяльності (пізнання суб’єктом діяльності події з ознаками кримінального правопорушення); предмет діяльності (криміналістично значуща інформація).
Проаналізовано механізм безпосереднього здійснення діяльності з виявлення розкриття та розслідування кримінальних правопорушень. Констатовано її пошуково-пізнавальний, задачний, ситуативний та інколи невідкладний характер.
Доведено, що з погляду криміналістики, встановити істину під час діяльності з виявлення, розкриття і розслідування кримінального правопорушення означає мисленево відтворити (за зібраними фактичними даними) досліджувану подію в її суттєвих юридично значимих рисах, з подальшим відображенням її мисленевої моделі-образа у відповідних процесуальних документах.
Зроблено висновок, що ефективна, тобто швидка, раціональна, якісна та продуктивна діяльність з виявлення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень неможлива без належного її організаційного забезпечення, під яким розуміється створення необхідних умов (передумов) оптимального досягнення суб’єктом мети цієї діяльності.
Посилання
Домбровский Р.Г. Познание и доказывание в расследовании преступлений: дисс. ... д-ра юрид. наук: 12.99.09. Рига, 1990. 324 с.
Журавель В.А. Криміналістичні методики: сучасні наукові концепції: монографія. Харків: Вид. агенц. «Апостіль», 2012. 304 с.
Калюга К.В. Збирання, обробка та використання початкової інформації про злочині особу злочинця: навчально-метод. посібник. Запоріжжя: КПУ, 2014. 204 с.
Кірмач Л.А. Доказування як метод пізнання в процесі розслідування злочинів: дис. . канд. юрид. наук: спец. 12.00.09. Харків, 2003. 198 с.
Лукашевич В.Г. Основи теорії професійного спілкування: автореф. дис. . канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 1993. 38 с.
Лукашевич В.Г., Юнацький О.В. Моделювання у криміналістиці та пізнавальній діяльності слідчого: монографія. Київ: КНТ, 2008. 184 с.
Стратонов В.М. Теоретичні основи та практика пізнавальної діяльності слідчого: автореф. дис. . канд. юрид. наук: 12.00.09. Харків, 2010. 34 с.
Тищенко В.В. Корыстно-насильственные преступления: криминалистический анализ: монография. Одесса: Юридична література, 2002. 360 с.
Юшко В.О. Сутність пізнання на початковому етапі кримінального провадження: дис. . канд. юрид. наук: 12.00.09. Харків, 2014. 200 с.
Лисенко В.В. Криміналістичне забезпечення діяльності податкової міліції (теорія та практика): монографія. Київ: Логос, 2004. 324 с.
Кузьмичев Я.В. Этапы деятельности по раскрытию преступлений. Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. Спеціальний випуск: «Виявлення, фіксація та використання доказів у процесі досудового слідства»:У 2-х частинах. Луганськ: РВВ ЛАВС, 2005. С. 18-20.
Тіщенко В.В. Розкриття злочинів як пізнавальна діяльність і основне завдання розслідування. Тіщенко В.В. Вибрані праці. Одеса: Видавн. дім «Гельветика», 2017. C. 386-391.
Тищенко В.В., Барцицька А.А., Ващук О.П., Гресь Ю.О. Теоретичні та практичні проблеми методики і тактики розслідування злочинів: навчально-метод. посібник. Одеса: Юридична література, 2016. 120 с.
Когутич І.І. Проблеми методології криміналістики та інших її складових частин: навчальний посібник. Тернопіль: Підручники і посібники, 2016. 220 с.
Колмаков В.П. Введение в курс науки советской криминалистики: лекция. Одеса ОГУ им. И.И. Мечникова, 1973. 47 с.
Лисецький О.О. Слідчий як суб’єкт кримінального провадження: дис. . канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2018. 244 с.
Карпов Н.С. Криміналістичні засади вивчення злочинної діяльності: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2008. 32 с.
Євдокименко С.В. Злочинна діяльність: сутність та криміналістичні аспекти боротьби з нею: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2002. 17 с.
Когутич І.І. Методологічні аспекти поняття «інформація» у кримінальному провадженні. Інформаційне забезпечення розслідування злочинів: матеріали VI міжнар. круглого столу (м. Одеса, 24 травн. 2018 р.). Одеса: Видав. дім «Гельветика», 2018. С. 50-57.
Салтевський М.В. Криміналістика: підручник: У 2-х частинах. Харків: Консум, 2001. 528 с.
Лук’янчиков Є.Д., Лук’янчиков Б.Є. Визначення та характеристика невідкладних слідчих дій. Актуальні проблеми кримінального процесу, криміналістики, судової експертизи та оперативно-розшукової діяльності: матеріали III міжнар. науково-практ. конфер. присвяченої 10-річчю Міжнародного гуманітарного університету. Одеса: Фенікс, 2011. С. 241-245.
Веліканов С.В. Класифікація слідчих ситуацій в криміналістичній методиці: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.09. Харків, 2002. 19 с.
Чернявський С.С. Слідча помилка як чинник, що негативно впливає на ефективність розслідування. Актуальні проблеми оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ: тези доповід. круглого столу (м. Київ, 3 березн. 2010 р.). Київ: КНУВС, 2010. С. 150-152.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 А.А. Жуков
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.