Еволюція соціальних стандартів і гарантій у контексті верховенства права: міжнародний досвід та перспективи розвитку в Україні

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.06.7

Ключові слова:

соціальні стандарти, соціальні гарантії, пенсійна реформа, Європейська соціальна хартія, соціальний захист, євроінтеграція, адресна соціальна допомога, охорона здоров’я, фінансування соціальних програм, міжнародний досвід

Анотація

Стаття присвячена дослідженню соціальних стандартів і соціальних гарантій в Україні, їх еволюції, сучасного стану та перспектив роз­витку в контексті євроінтеграційних процесів. Важливу роль у забезпеченні соціальної спра­ведливості, рівних можливостей, гідного рівня життя громадян відіграють соціальні стандар­ти. Вони регулюють основні соціальні права, включаючи доступ до охорони здоров’я, освіти, пенсійного забезпечення та соціального страху­вання. Водночас соціальні гарантії виступають механізмами практичної реалізації цих стандар­тів, забезпечуючи громадянам доступ до життє­вонеобхідних соціальних благ і послуг. У статті розглядається еволюція соціальних стандартів у міжнародному контексті, починаючи з середи­ни 20 століття, коли міжнародні організації, такі як ООН та МОП, почали активно впроваджува­тисоціальні норми, які стали основою сучасних стандартів соціального захисту. Особливу ува­гуприділено впливу європейських соціальних стандартів, зокрема Європейської соціальної хартії, на національне законодавство України та проаналізовано ключові аспекти впроваджен­ня цих стандартів у національну систему соці­ального захисту. Особливо важливою темою є питання фінансування соціальних стандартів та ефективності їх впровадження в Україні. Висвіт­люються проблеми недостатнього фінансування соціальних програм, нерівномірного розподілу соціальних послуг між регіонами, корупції, нее­фективного управління державними ресурсами. На основі аналізу досвіду країн Європейсько­го Союзу запропоновано шляхи вирішення цих проблем, зокрема впровадження цифрових тех­нологій моніторингу та контролю надання со­ціальної допомоги, що може покращити адрес­ність соціальних виплат та зменшити корупційні ризики. Ще однією важливою складовою роз­виткусоціальних стандартів в Україні є рефор­ма пенсійної системи. У статті детально проа­налізовано перспективи запровадження нако­пичувальної системи пенсійного забезпечення, яка зменшить навантаження на державний бю­джет та забезпечить більш ефективний розподіл пенсійних ресурсів між громадянами. Запрова­дженняіндивідуальних пенсійних рахунків та додаткових пенсійних накопичень сприятиме забезпеченню стабільності пенсійної системи в довгостроковій перспективі. У статті також ви­світлюється роль міжнародних організацій та їх вплив на розвиток соціальних стандартів в Україні. Проаналізовано діяльність таких органі­зацій, як Європейський Союз, Міжнародна орга­нізація праці та ін., які своїми програмами спри­яють розвитку національної соціальної політики та підвищенню рівня соціальних гарантій грома­дян України. Особлива увага приділяється гар­монізації українського законодавства з європей­ськими соціальними стандартами. Автори статті наголошують, що імплементація європейських норм і стандартів у сфері соціального захисту сприятиме подальшій інтеграції України до євро­пейської спільноти. Це, у свою чергу, сприятиме підвищенню рівня життя громадян, забезпечен­ню справедливого розподілу соціальних виплат, створенню сталої системи соціального захисту, що відповідає кращим європейським практи­кам. На завершення статті подано рекомендації щодо комплексних реформ соціальної системи України, спрямованих на підвищення соціаль­них стандартів і гарантій з урахуванням світо­вогодосвіду та реалій української економіки. Рекомендації зосереджені на подальшому роз­витку пенсійної системи, вдосконаленні адрес­ної соціальної допомоги та модернізації охорони здоров’я. Автори наголошують на важливості скоординованих дій державних інституцій, не­урядових організацій та приватного сектору для забезпечення високого рівня соціального захи­сту та гідної якості життя всіх громадян України.

Посилання

Zahalna deklaratsiia prav liudyny: pryiniata i proholoshena rezoliutsiieiu Heneralnoi Asamblei OON vid 10 hrud. 1948 r. № 217 A (III). Verkhovna Rada Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text [in Ukranian].

Mizhnarodna orhanizatsiia pratsi. Konventsiia № 102: Pro minimalni normy sotsialnoho zabezpechennia: pryiniata 28 cherv. 1952 r. na 35-y sesii MOP. Verkhovna Rada Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_011#Text [in Ukranian].

Konstytutsiia Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 28 cherv. 1996 r. № 254k/96-VR. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1996. № 30. St. 141 [in Ukranian].

Pro derzhavni sotsialni standarty ta derzhavni sotsialni harantii: Zakon Ukrainy vid 5 zhovt. 2000 r. № 2017-III. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2000. № 48. St. 409 [in Ukranian].

Yevropeiska sotsialna khartiia: ratyfikovana Zakonom Ukrainy vid 14 veresnia 2006 r. № 137-V. Verkhovna Rada Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_062#Text [in Ukranian].

European Pillar of Social Rights. European Commission. URL: https://ec.europa.eu/info/strategy/priorities-2019-2024/economy-works-people/jobs-growth-and-investment/european-pillar-social-rights_en [in English].

Pro oplatu pratsi: Zakon Ukrainy vid 24 berez. 1995 r. № 108/95-VR. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1995. № 17. St. 121 [in Ukranian].

Pro zahalnooboviazkove derzhavne pensiine strakhuvannia: Zakon Ukrainy vid 9 lyp. 2003 r. № 1058-IV. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2003. № 49-51. St. 376 [in Ukranian].

Tsentr ekonomichnoi stratehii. Problemy ta perspektyvy realizatsii sotsialnoi polityky v Ukraini. Kyiv: TsES, 2020. 45 s. [in Ukranian].

Transparency International. Koruptsiia v sotsialnii sferi Ukrainy: problemy ta shliakhy yikh vyrishennia. Kyiv: TI, 2019. 67 s. [in Ukranian].

Instytut demohrafii ta sotsialnykh doslidzhen NAN Ukrainy. Sotsialna nerivnist v Ukraini: tendentsii ta vyklyky. Kyiv: IDSD NAN Ukrainy, 2019. 112 s. [in Ukranian].

Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. Statystychnyi zbirnyk «Sotsialni vyplaty ta riven zhyttia». Kyiv: DSSU, 2021. 150 s. [in Ukranian].

Suspilnyi monitorynh sotsialnoi polityky: perspektyvy ta vyklyky. Kyiv: Instytut sotsialnoi polityky, 2018. 75 s. [in Ukranian].

Esping-Andersen, G. (1990). The Three Worlds of Welfare Capitalism. Cambridge: Polity Press, 248 p. [in English].

Leisering, L. (2011). The New Regulatory State: Regulating Pensions in Germany and the UK. Social Policy & Administration, 45(4), 358-375 [in English].

Palier, B. (2010). A Long Good Bye to Bismarck? The Politics of Welfare Reforms in Continental Europe. Amsterdam: Amsterdam University Press, 379 p. [in English].

Greve, B. (2007). The Nordic Welfare State: Characteristics, Achievements and Challenges. Social Policy & Administration, 41(1), 52-67 [in English].

Stremikis, D., Schoen, S., & Mirror, C. (2014). Mirror on the Wall: How the Performance of the U.S. Health Care System Compares Internationally. New York: The Commonwealth Fund, 50 p. [in English].

Pro derzhavni finansovi harantii medychnoho obsluhovuvannia naselennia: Zakon Ukrainy vid 19 zhovt. 2017 r. № 2168-VIII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2018. № 5. St. 31 [in Ukranian].

European Commission. Social Protection Systems in Europe. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2020. 98 p. [in English].

Hemerijck, A. (2013). Changing Welfare States. Oxford: Oxford University Press, 476 p. [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-16

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень