Медіація як альтернативний спосіб вирішення правових спорів: актуальні питання

Анотація

Вказується, процеси європейської інтеграції та трансформація правової системи України зумовлюють необхідність розвитку альтернативних механізмів урегулювання конфліктів, серед яких медіація займає особливу позицію. Попри ухвалення Закону України «Про медіацію» та нормативне оформлення цього інституту, реальне використання медіаційних процедур на практиці залишається обмеженим. Така ситуація пояснюється комплексом факторів, зокрема традиційно усталеною.

Стаття присвячена теоретико-правовому аналізу медіації як альтернативного способу вирішення правових спорів. Досліджено окремі питання історичних передумов становлення інституту посередництва, починаючи від практики Стародавньої Греції та Римського права до сучасних форм медіації. Проаналізовано етимологію терміна «медіація» та різноманітність підходів до його визначення залежно від галузі наукового знання.

Розглянуто еволюцію співвідношення судового примирення та традиційного правосуддя. Встановлено, що протягом тривалого історичного періоду ідея примирення залишалася на периферії судочинства, де домінувала охоронна функція держави та імперативні методи урегулювання конфліктів. Особливу увагу приділено аналізу моделі судочинства радянської доби, в умовах якої розвиток примирювальних процедур не набув практичного значення через функціонування суду як виключного органу правосуддя та формування теоретичної моделі «владних відносин».

Обґрунтовано, що сучасні тенденції розвитку правових систем засвідчують поступову зміну парадигми: примирювальні процедури дедалі частіше розглядаються як повноцінна складова системи доступу до правосуддя. Визначено, що значення медіації для судової системи України не обмежується зменшенням навантаження на суди, а сприяє якісному вдосконаленню правосуддя та зміцненню суспільної довіри до правової системи.

Систематизовано основоположні принципи медіації: добровільності, конфіденційності, нейтральності, незалежності та неупередженості медіатора, самовизначення та рівності прав сторін. Розкрито зміст кожного принципу та його значення для результативного врегулювання конфлікту. Сформульовано висновок про необхідність подальшого розвитку інституту медіації шляхом законодавчого удосконалення та формування відповідної правової культури суспільства.